«Паломництво» - це мандрівка до святих місць, під час якої мирянин поринає в глибину свого духовного життя через покуту, піст та молитву.
У ранні часи існування християнства був звичай відвідувати "Землю Обітувану", де Ісус Христос, Син Божий, був зачатий від Духа Святого, народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пилаті, був розп'ятий, помер і був похований, зійшов у пекло. на третій день воскрес із мертвих і вознісся на небеса.
Миряни, котрі відвідали "Землю Обітувану" приносили "ПАЛОМИ" - це так зване пальмове віття, що в давніх часах було символом "оазису", місцем відпочинку та наявності життєдайної води. З часом цих мирян від слова "паломи" почали називати "ПАЛОМНИКАМИ". Згодом також почали називати паломниками тих, котрі мандрували по святих місцях, щоб втамувати спрагу словами істини. Паломництво в Україні, також називали "богомолінням і прощою".
